«НАЙСЕКСУАЛЬНІШИЙ» МУЗЕЙ ВЧИТЬ МИСТЕЦТВА КОХАННЯ

«Сім’я і дім» побувала у єдиному в Україні Музеї сексуальних культур світу

…Зазвичай його називають просто музеєм сексу. Тож коли йдеш туди вперше, уявляєш що завгодно, але не те, що почуєш насправді. «Ну, побачиш там безліч картин з оголеними жінками, сексуальними сценами, всілякі еротичні статуетки», – такими словами проводжали знайомі до музею. Однак варто було зустрітися з Аллою Авраменко, яка є кандидатом медичних наук, доцентом кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти, і водночас проводить «навчальні» екскурсії в «Науково-просвітницькому музеї сексуальних культур світу», що в Харкові, – усі припущення розвіялися, ніби мильні бульбашки. Після сорокахвилинної «лекції-бесіди» у першому залі «Для підлітків» стає очевидно, що музей проводить велику просвітницьку роботу зі статевого виховання, допомагає розумітися у стосунках, розпізнати справжнє кохання і не вчинити помилок. А дорослі відвідувачі дізнаються, як зберегти гармонію в сім’ї, адже чимало розлучень пов’язано саме з низькою сексуальною культурою подружжя.
– Ми розповідаємо про психологію сексуальності, бо це такий же предмет, як біологія чи література, – каже пані Алла. – Підлітки самі не додумаються, що секс – це психологія, взаємодія двох особистостей, цілий світ емоцій та почуттів! Нині відбувається насадження бездумного сексу, примітивного, і це дуже бентежить. «Дорослість – це не вік, а правильна поведінка», – кажемо дітям і повідуємо про психосексуальну зрілість, коли запитуєш себе, для чого я це роблю і що буде потім? Відповіси? То, мабуть, дозрів до «дорослості». Але кажемо: «Запам’ятайте, що останнє слово у сексі за тим, хто каже «Ні». Тому у своїх вчинках не звинувачуйте того, хто потім і вітатися не хоче…

«КАМАСУТРУ» ПИСАЛИ З ПОВАГИ ДО ЖІНОК

– Музею десять років. Таких у світі лише дев’ять, а ми належимо до десятки, – пані Алла веде до другого залу, де слухаємо про давніх індусів. Загалом у залах музею довідуєшся про сексуальні культури народів Індії, Греції, Японії, Китаю, Америки, Африки, Європи – від давніх часів до сучасності.
– Давня Індія дивує філософією, що базувалася на особливому ставленні до жінки: індійці вивчали її, навіть класифікували. Приміром, за харчами, які вона споживає, могли судити про смак її плоті… Трактати «Камасутра» та інші писали для жінок і з поваги до жінок. Бачте, нижня чакра бліда? – дивимося на оригінальні зображення. – Це тому, що у них найсексуальніший орган – голова: думки, емоції, відчуття. Давні індуси казали, що малознайомі люди навряд чи потраплять у «долину оргазмів».
Зображення давніх храмів захоплюють і водночас шокують: на їхніх стінах цілі групи людей, що кохаються…
– Ці храми індуси зводили на честь бога Шиви та його коханої Парваті, – розповідає Алла Авраменко. – За легендою, вони досконало володіли мистецтвом кохання, тому прожили тисячу літ. У XIX столітті європейці виявили ці споруди з дивними архітектурними каламбурами. Розпуста, на перший погляд. Та зміст філософський: переплетення тіл означають неперервність і безкінечність еротичного життя. А великі фігури, де Шива і Парваті віддаються коханню, – це шедеври світового еротичного мистецтва.
Не менш здивував іще один експонат у залі – заввишки з людину статевий чоловічий орган, якого обіймає дівчина-красуня.
– Тоді ж, у ХІХ столітті, європейці виявили, що в храмах індуси моляться… чоловічому статевому органу, який зодягнений у весільні шати та всипаний квітами. Що ж люди у нього просять? – поцікавилися. І почули: «Спадкоємців для себе, родючості для полів, плодовитості для домашніх тварин». Себто у патріархальних народів чоловічий статевий орган вшановували як символ життя на землі.

ВЕНЕРА Й АФРОДІТА – КОПІЇ ЖРИЦЬ КОХАННЯ

– Давні греки більше цінували красу чоловічого тіла, – йдемо до наступного залу. – Вони вважали, що мужчина має бути міцним, витривалим і мати пропорційно розвинені м’язи. Тому у школах грамота і фізичний розвиток були рівнозначними, стояла скульптура списозбройця, якого вважали еталоном краси та здоров’я. Жіночу вроду теж оспівували, але здебільшого – весталок та жриць кохання при храмах. Вуличною проституцією гребували, а храмову вважали чимось достойним. Для мене було здивуванням, що статуї Венери та Афродіти – це точні копії давньогрецьких жриць кохання.
Тим часом на стінах залу зауважуємо картини, на яких зображено коханців-чоловіків.
– У давній Греції був гомосексуалізм, але здебільшого в армії. Мужчини воювали, були в тривалих походах, а коли сексуальність не реалізовується, то набуває девіантної (збоченої) форми. Втім для нас важливо, що вже тоді прості люди це засуджували, бо то хвороба, хай що про це нині говорять європейці чи американці...
Гордість музею – старогрецький бог любові і родючості Пріап: такий собі чоловічок із півнячим гребенем.
– Його статевий орган надміру збільшений, тому що греки надавали цьому великого значення, – описує експонат Алла Авраменко. – Пріапу греки молилися. Навіть тепер відвідувачі стараються доторкнутися до статевого органа і загадати бажання – вірять, що воно збудеться. Чи не тому у ногах Пріапа лежить величезна кількість монет, якими гості музею улещують бога родючості. А гребінь на голові тому, що півень – активний, він один, а курей багато. І всіх він оберігає і може запліднити.

ЛЮБОВ ЗА КОНФУЦІЄМ

Наступні зали – сексуальних культур східних країн. Екскурсовод каже, що тамтешні люди розуміння себе і всесвіту трактували як взаємопов’язаний процес. Не розуміючи себе, людина не зрозуміє світу, і навпаки.
– Давні китайці теж писали любовні трактати, але не для жінок, а для імператорів та вельмож. Щоправда, моменти єднання чоловіка та жінки описували прекрасним образним стилем, а секс оцінювали за десятибальною шкалою, – посміхається пані Алла. – Тим часом давньокитайський філософ Конфуцій нівелював чимало положень стосовно жінок. Ось фраза, що характеризує все те, що він привніс у суспільство: «Любити – це означає страшенно переоцінювати різницю між однією жінкою і другою».
– Оскільки в Японії теплий клімат, то перегородки у помешканнях паперові, – веде далі екскурсовод. – Вони сприяли тому, що діти рано осягали те, що відбувається у спальнях батьків. Але ставлення до цього було розумним, адекватним, спокійним. Наведу прислів’я, що відображають ставлення до сексу в Японії: «Бог з радістю дивиться на вас, коли ви кохаєтеся» та «Хороший секс кращий, ніж добре начищений вівтар». Нам важко це зрозуміти, адже у християнстві, з його первородним гріхом, із 365 днів у році 214 – заборонені для «земної» любові.

А П’ЯТА, НЕЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ, – ДІВЧИНКА!

Зі слів пані Алли, для давнього Єгипту характерні дуже ранні шлюби. Приміром, фараон Тутанхамон одружився у дев’ять років з одинадцятилітньою вдовою. Він загинув десь у сімнадцять, і, подейкують, мав спадкове захворювання, бо народився у близькоспорідненому шлюбі. У єгипетських фараонів задля збереження багатств цілих династій такі союзи, коли батько одружується з дочкою, а мама із сином, вважалися нормальними. Але прості люди цього не похваляли.
– Індійці Південної Америки мали ритуали посвячення підлітків у дорослих, і то жорсткі, – продовжує Алла Авраменко. – Хлопчиків голими садили у мурашник на кілька годин, дівчаткам відрізували клітор, статеві губи: вважали, що для дітонародження це не потрібно. Цікаво, що в сім’ї п’ятою мала бути дівчинка, тому коли навіть народжувався хлопчик, його виховували як дівчинку і, відповідно, заміж видавали. От вам і гомосексуалізм.
Ісламська мусульманська культура залишила світові дивовижні медичні, філософські твори, у яких чоловіки дякували Аллахові за створення жіночої краси, за те, що мужчина може нею милуватися. Але ця краса належить лише єдиному чоловікові, тому дружини носять закритий одяг.

НЕ ЗНАЙСЯ З ХРИСТИЯНКОЮ – УНИКНЕШ ДИЯВОЛА

– У давньому християнстві у XII–XIII століттях лише Адама і Єву можна було зображати оголеними. Тілесна нагота та сексуальність для наших предків були соромом, гріхом та ганьбою, – завершує пані Алла. – Якось молодий священик попросив у досвідченого: «Назвіть головну заповідь, яку варто наслідувати протягом життя», на що той відповів: «Ніколи не берися із жінкою за одну миску і ніколи не сідай з нею за одну трапезу, – цим ти уникнеш диявола…»
…Без сумніву, це лише дещо з почутого. А скільки всіляких дивовижних скульптур, зображень, ексцентричних гравюр та фотографій можна побачити у музеї! Тут є зал класичного мистецтва, де копії відомих полотен Рубенса, Ботічеллі, Тиціана, Гогена, Модельяні, Пікассо демонструють, як у різні епохи змінювався еталон жіночої краси. Зал, де можна купити спеціальну літературу, та зал сучасної сексуальної культури, де показано багатообразність технік статевого акта, позицій, пестощів тощо.
– Проте жодна хитромудра техніка не змусить людину насолоджуватися, якщо не працює вища «чакра», себто коли немає почуттів та емоцій, – підсумовує Алла Авраменко. – Наш музей допомагає розширити уявлення про гармонію і красу людських стосунків. Розуміючи, що ми плоди своєї культури, маємо й з інших культур запозичувати щось краще. Головне завдання музею – показати вишуканість, багатогранність кохання як мистецтва.

Відвідала музей Жанна КУЯВА

Leave a Reply