Психологія пліток. За і проти

Пліткар, на відміну від очевидця, знає всі подробиці. Сучасні селебрітіз найчастіше стають їхньою мішенню. Для зірок плітки – і батіг, і пряник, але без них шоубізу нема.

Історія знає безліч прикладів, коли плітки доводили до душевних мук, самогубств і дуелей. Через злі язики великий Пушкін 33 рази викликав суперників на дуелі, одна з яких виявилася фатальною. Геніальний Чайковський невимовно страждав через плітки про його нетрадиційну орієнтацію.

У сучасних офісах інтриги плетуть майстерніше, ніж в середньовічному замку. Насамперед так шукають інформацію, якої не дізнатися офіційно.

Та плітки бувають і корисними, зближують співрозмовників і, звісно, розважають. Однак психологи застерігають: побрехенька більше віддзеркалює автора, ніж героя. Тому серед англійців і найменше пліткарів. А от українці почесати язики люблять. Особливо політики.

Від гострого язика не застрахований ніхто. Але пам’ятайте – той, хто пліткує з вами, пліткує і про вас, тож будьте на сторожі.

Найкращий захист від лихослів’я – не зважати на нього, а ще спілкуватися з самодостатніми, мудрими і незаздрісними людьми. // ICTV

Leave a Reply