Олег ІВАНІВ: «Греки дуже негативно сприймають заклики про вихід із єврозони»

ГРЕЦЬКІ ПЕНСІОНЕРИ — ОДНІ З НАЙАКТИВНІШИХ УЧАСНИКІВ ДЕМОНСТРАЦІЙ ПРОТИ ЖОРСТКИХ УРЯДОВИХ ЗАХОДІВ ЕКОНОМІЇ. ВОНИ Й ЧУТИ НЕ ХОЧУТЬ ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ, ЗОКРЕМА ЙТИ НА ПЕНСІЮ В 67 РОКІВ, ЯК НІМЦІ ЧИ ФРАНЦУЗИ

Останнім часом Греція перед усім світом постала в не дуже хорошому світлі. На вулиці країни, охопленої економічною кризою, чи не щодня виходять тисячі греків, не згодних із жорсткими заходами економії, які пропонує уряд на вимогу ЄС. На екранах видно картинки, як розлючені елліни б’ють вітрини крамниць і навіть підпалюють будинки. Днями в Афінах повністю згорів найвідоміший історичний кінотеатр «Аттікон»...

Утім, влада розуміє, що іншої альтернативи затягуванню пасків не існує. Уряд уже розробив конкретний план виходу з кризи, який чекає затвердження в Брюсселі. У своєму зверненні до нації прем’єр-міністр Лукас Пападімос застеріг греків, що у разі непідтримання пакета допомоги в розмірі 130 млрд дол. Грецію чекає дуже сумний сценарій — економічний хаос та соціальна нестабільність. Своєрідний внесок у подолання кризи зробив і грецький президент Каролос Папуліяс, який відмовився від своєї зарплати. Що ж думають самі греки про те, що відбувається? Чи погодяться вони затягнути паски, на чому наполягають провідні країни ЄС? Про це «День» мав розмову з грецьким українцем — керівником відділу із заборгованостей компанії «Макрідакіс» Олегом ІВАНІВИМ, який уже 11 років живе і працює в Афінах:

— Нині в Греції відбуваються великі скорочення заробітної плати працівників державного сектору. Приватний сектор поки що залишається без великих змін, тут скорочують працівників. Люди, які працюють або ж мають приватний бізнес, ідуть на ці скорочення, щоб зменшити видатки на заробітні плати. Через таку ситуацію починається велике безробіття.

Кроки, які сьогодні застосовує грецька влада, мені видаються запізніми. Греки цього не зрозуміють, адже вони психологічно не підготовлені до тих реформ, які відбуваються. Рішення щодо скорочення зарплат неправильне. Адже дехто понабирав багато позик у банку і тепер, зі зменшенням зарплати, не може їх сплатити. Уряд намагається збіднити людей. Але не думаю, що це принесе якісь позитивні кроки для підтримки їхньої економіки.

На державний сектор, зокрема на утримання державного службовця, виділялися дуже великі кошти: від двох-трьох тисяч євро на одного службовця. Звісно, до цього ще додавалися відсотки із заробітної плати залежно від того, в якому секторі працює ця людина. Наприклад, якщо людина працювала на третьому поверсі, і через виконання службових обов’язків їй доводилося переміщуватися на четвертий поверх — це додавало два відсотки до її заробітної плати. Це дуже великі й непотрібні видатки. Тому грецький уряд зараз так старається зменшити зарплати. Більшість державних та приватних працівників — це забезпечені люди.

Греки відчувають зменшення зарплат, адже так само зменшуються виплати і 13-ї, 14-ї та 15-ї зарплати. Також відбуваються зміни в пенсійному секторі, оскільки держава оплачувала пенсії, що перевищували три-чотири тисячі євро.

Звісно, загальна ситуація, про яку часто розповідають у новинах, пишуть у газетах, відображає те, що тут відбувається. На демонстрації, які ніхто не проплачує, людей збирають профспілки, і таким чином греки борються за свої права. До речі, пожежі, які періодично трапляються під час демонстрацій, влаштовують зовсім інші люди — анархісти. Саме їм належать безчинства, які йдуть до сюжетів у ЗМІ. На мою думку, вони мають підтримку від влади. Це для того, щоб показати, що Греція не змириться з тими умовами, які висуває їй Міжнародний валютний фонд, ЄЦБ та Єврокомісія. Хоча, на мою думку, як люди греки змирилися з цим, адже ціни ростуть для всіх так само, як і податки, які сплачують також усі.

Якщо подивитися на рівень життя, то хоч греки й «відмінусували» дещо від свого побуту, вони все одно живуть на тому самому рівні, як це було до кризи.

— Чи розуміють греки, що треба затягувати паски і працювати, скажімо, як ті ж німці?

— Ні, вони цього не розуміють. Греки мають зовсім іншу психологію. Їх так навчили, і хоч вони знають про те, що відбувається в їхній країні, греки все одно цього не відчули. Мені здається, що вони й не хочуть змінюватися. Проте вони не розуміють того, що відбувається в Німеччині та інших країнах Європи. Про це свідчить і те, як греки розпочинають свій робочий день — повільно, так, як і закінчують його. Я також бачу й їхнє ставлення до праці... На мою думку, ще не скоро буде, коли греки затягнуть паски і працюватимуть на зміцнення економіки.

— Нині в Європі багато хто заявляє про те, що Греції, щоб подолати кризу, потрібно вийти з єврозони. А як це сприймають у самій Греції?

— Греки дуже негативно сприймають заклики про вихід з єврозони. Адже грецька економіка пов’язана з євро, а якщо відбудеться запровадження їхньої національної валюти — драхми, то, звісно, це буде банкрутство як для підприємств, так і для країни. Це зміна цін, облігацій, і взагалі на економіку піде дуже негативний вплив. Греки не погоджуються також із виходом із Європи, і це теж озвучувалося в пресі. Вони виступають за Європу, і тільки самі греки мають вирішувати — виходити їм із неї чи ні.